***
У Христа є руки – це ж бо наші руки.
У Христа є ноги – це ж бо наші ноги.
Знає Він – Спаситель – всі тілесні муки,
Знає Він – Спаситель – всі людські тривоги.
Нашими ногами Він сьогодні ходить,
Нашими руками пропонує Небо.
На Господнім полі рясно жито сходить,
На Господнім полі слуги вірні треба.
Хто звертає долі, як не Божі діти?
Хто звертає долі на святу дорогу?
У Христа є ноги – ними йдуть по світу
Люди, що схилили душі перед Богом.
У Христа є серце – нашими словами,
Нашою любов’ю Він іде спасати…
У Христа єнами виболені рани.
До роботи прагне хто з Ісусом стати?
У Христа є руки – це ж бо наші руки.
У Христа є ноги – це ж бо наші ноги.
Знає Він – Спаситель – всі тілесні муки,
Знає Він – Спаситель – всі людські тривоги.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Проза : Чужой. гл.5. - Владими́р Божий Заражённость той или иной сферы грехом не может служить поводом для её отвержения, напротив, борьба за утверждение Царства Божия должна вестись в средоточии жизни. (А.Мень)
Поэзия : Меж Раем беспечным и Ада терзаний - Людмила Солма из поэтической переклички на "Взгляд" (Ашукин Егоров)
http://www.stihi.ru/poems/2004/12/13-53.html
Живя своей земной житейской обыденностью, мы часто балансируем между Раем и Адом,
и трудно порой разобраться в житейских метафорах - где Ад, и где Рай... наших земных... дерзаний.
